Job 36

Elihu nastavi i reče:

І далі Елігу казав:

"Strpi se malo, pa ću te poučit', jer još nisam sve rekao za Boga.

Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Izdaleka ću svoje iznijet' znanje da Stvoritelja svojega opravdam.

Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

Zaista, za laž ne znaju mi riječi, uza te je čovjek znanjem savršen.

Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

Gle, Bog je silan, ali ne prezire, silan je snagom razuma svojega.

Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Opakome on živjeti ne daje, nevoljnicima pravicu pribavlja.

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

S pravednika on očiju ne skida, na prijestolje ih diže uz kraljeve da bi dovijeka bili uzvišeni.

Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

Ako su negvam' oni okovani i užetima nevolje sputani,

А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

djela njihova on im napominje, kazuje im grijeh njine oholosti.

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

Tad im otvara uho k opomeni i poziva ih da se zla okane.

Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

Poslušaju li te mu se pokore, dani im završavaju u sreći, u užicima godine njihove.

Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Ne slušaju li, od koplja umiru, zaglave, sami ne znajući kako.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

A srca opaka mržnju njeguju, ne ištu pomoć kad ih on okuje;

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

u cvatu svoga dječaštva umiru i venu poput hramskih milosnika.

У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

Nevoljnog on bijedom njegovom spasava i u nesreći otvara mu oči:

Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

izbavit će te iz ždrijela tjeskobe k prostranstvima bezgraničnim izvesti, k prepunu stolu mesa pretiloga.

Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

Ako sudio nisi opakima, ako si pravo krnjio siroti,

Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

nek' te obilje odsad ne zavede i nek' te dar prebogat ne iskvari.

Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Nek' ti je gavan k'o čovjek bez zlata, a čovjek jake ruke poput slaba.

Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Ne goni one koji su ti tuđi da rodbinu na njino mjesto staviš.

Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Pazi se da u nepravdu ne skreneš, jer zbog nje snađe tebe iskušenje.

Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Gle, uzvišen je Bog u svojoj snazi! Zar učitelja ima poput njega?

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Tko je njemu put njegov odredio? Tko će mu reći: 'Radio si krivo'?

Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Spomeni se veličati mu djelo što ga pjesmama ljudi opjevaše.

Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

S udivljenjem svijet čitav ga promatra, divi se čovjek, pa ma izdaleka.

що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Veći je Bog no što pojmit' možemo, nedokučiv je broj ljeta njegovih!

Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

U visini on skuplja kapi vode te dažd u paru i maglu pretvara.

Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

Pljuskovi tada pljušte iz oblaka, po mnoštvu ljudskom dažde obilato.

що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

Tko li će shvatit' širenje oblaka, tutnjavu strašnu njegovih šatora?

Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Gle, on nad sobom razastire svjetlost i dno morsko on vodama pokriva.

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Pomoću njih on podiže narode, u izobilju hranom ih dariva.

бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

On munju drži objema rukama i kazuje joj kamo će zgoditi.

Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

Glasom gromovnim sebe navješćuje, stiže s gnjevom da zgromi opačinu.

Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.