Job 11

Sofar iz Naama progovori tad i reče:

І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

"Zar na riječi mnoge da se ne odvrati? Zar će se brbljavac još i opravdati?

Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

Zar će tvoje trice ušutkati ljude, zar će ruganje ostat' neizrugano?

Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Rekao si: 'Nauk moj je neporočan, u očima tvojim čist sam i bez ljage.'

Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

Ali kada bi Bog htio progovorit' i otvorit usta da ti odgovori

О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

kada bi ti tajne mudrosti otkrio koje um nijedan ne može doumit', znao bi da ti za grijehe račun ište.

і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

Možeš li dubine Božje proniknuti, dokučiti savršenstvo Svesilnoga?

Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

Od neba je više: što još da učiniš? Od Šeola dublje: što još da mudruješ?

Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

Duže je od zemlje - šire je od mora!

Її міра довша за землю, і ширша за море вона!

Ako se povuče, ako te pograbi, ako na sud preda, tko će mu braniti?

Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

Jer on u čovjeku prozire prijevaru, vidi opačinu ako i ne gleda.

Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

Čovjek se bezuman obraća k pameti i divlji magarac uzdi se pokori.

Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

Ako li srce svoje ti uspraviš i ruke svoje pružiš prema njemu,

Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

ako li zloću iz ruku odbaciš i u šatoru svom ne daš zlu stana,

якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

čisto ćeš čelo moći tad podići, čvrst ćeš biti i bojati se nećeš.

тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

Svojih se kušnja nećeš sjećat' više kao ni vode koja je protekla.

Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

Jasnije će tvoj život sjat' no podne, tmina će se obratit' u svanuće.

Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

U uzdanju svom živjet ćeš sigurno i zaštićen počivat ćeš u miru.

І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

Kad legneš, nitko te buniti neće; mnogi će tvoju tražiti naklonost.

і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

A zlikovcima ugasnut će oči, neće im više biti utočišta: izdahnut', bit će jedina im nada."

А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!