Hebrews 7

Doista, taj Melkisedek, kralj šalemski, svećenik Boga Svevišnjega što je izašao u susret Abrahamu koji se vraćao s poraza kraljeva i blagoslovio ga,

Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

i komu Abraham odijeli desetinu od svega; on koji u prijevodu znači najprije "kralj pravednosti", a zatim i kralj šalemski, to jest "kralj mira";

Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

on, bez oca, bez majke, bez rodoslovlja; on, kojemu dani nemaju početka ni život kraja - sličan Sinu Božjemu, ostaje svećenik zasvagda.

Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

Pa promotrite koliki li je taj komu Abraham, rodozačetnik, dade desetinu od najboljega.

Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

Istina, i oni sinovi Levijevi, koji primaju svećeništvo imaju zakonsku zapovijed da ubiru desetinu od naroda, to jest od svoje braće premda su i ona izašla iz boka Abrahamova.

Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

Ali on, koji nije iz njihova rodoslovlja, ubra desetinu od Abrahama i blagoslovi njega, nosioca obećanja!

Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

A posve je neprijeporno: veći blagoslivlja manjega.

І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

K tome, ovdje desetinu primaju smrtni ljudi, a ondje onaj, za kojega se svjedoči da živi.

І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

I u Abrahamu se, tako reći, ubire desetina i od Levija koji inače desetinu prima

І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

jer još bijaše u boku očevu kad mu u susret iziđe Melkisedek.

Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

Da se dakle savršenstvo postiglo po levitskom svećeništvu - jer na temelju njega narod je dobio Zakon - koja bi onda bila potreba da se po redu Melkisedekovu postavi drugi svećenik i da se ne imenuje po redu Aronovu?

Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

Doista kad se mijenja svećeništvo, nužno se mijenja i Zakon.

Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Jer onaj o kojemu se to veli pripadao je drugom plemenu, od kojega se nitko nije posvetio žrtveniku.

Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

Poznato je da je Gospodin naš potekao od Jude, plemena za koje Mojsije ništa ne reče s obzirom na svećenike.

Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

To je još očitije ako se drugi svećenik postavlja po sličnosti s Melkisedekom:

І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

postao je svećenikom ne po Zakonu tjelesne uredbe, nego snagom neuništiva života.

що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

Ta svjedoči se: Zauvijek ti si svećenik po redu Melkisedekovu.

Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Dokida se dakle prijašnja uredba zbog njezine nemoći i beskorisnosti -

Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

jer Zakon nije ništa priveo k savršenstvu - a uvodi se bolja nada, po kojoj se približujemo Bogu.

Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

I to se nije zbilo bez zakletve. Jer oni su bez zakletve postali svećenicima,

І поскільки воно не без клятви,

a on sa zakletvom Onoga koji mu reče: Zakleo se Gospodin i neće se pokajati: "Zauvijek ti si svećenik".

вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

Utoliko je Isus i postao jamac boljega Saveza.

то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

K tomu, mnogo je bilo svećenika jer ih je smrt priječila trajno ostati.

І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

A on, jer ostaje dovijeka, ima neprolazno svećeništvo.

але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

Zato i može do kraja spasavati one koji po njemu pristupaju k Bogu - uvijek živ da se za njih zauzima.

Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

Takav nam Veliki svećenik i bijaše potreban - svet, nedužan, neokaljan, odijeljen od grešnika i uzvišeniji od nebesa -

Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

koji ne treba da kao oni veliki svećenici danomice prinosi žrtve najprije za svoje grijehe, a onda za grijehe naroda. To on učini jednom prinijevši samoga sebe.

що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

Zakon doista postavi za velike svećenike ljude podložne slabosti, a riječ zakletve - nakon Zakona - Sina zauvijek usavršena. ÷ISUSA

Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!