Hebrews 3

Stoga, braćo sveta, sudionici nebeskoga poziva, promotrite Apostola i Velikoga svećenika naše vjere - Isusa:

Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

on je ovjerovljen kod Onoga koji ga postavi kao ono i Mojsije u svoj kući njegovoj.

що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

Dostojan je doista toliko veće slave od Mojsija koliko veću čast od kuće ima onaj tko ju je sagradio.

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Jer svaku kuću tkogod gradi, a sve je sagradio Bog.

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

Da, i Mojsije bijaše ovjerovljen u svoj kući njegovoj kao služnik da posvjedoči za ono što je imalo biti rečeno,

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

ali Krist - kao Sin, nad kućom njegovom. Njegova smo kuća mi ako sačuvamo smjelost i ponos nade.

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

Zato, kao što veli Duh Sveti: Danas ako glas mu čujete,

Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

ne budite srca tvrda kao u Pobuni, kao u dan iskušenja u pustinji

не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

gdje me kušnjom iskušavahu očevi vaši premda gledahu djela moja

де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

četrdeset godina. Zato mi dodija naraštaj onaj pa rekoh: Uvijek su nestalna srca i ne proniču moje putove.

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Tako se zakleh u svom gnjevu: Nikad neće ući u moj počinak!

тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

Pazite, braćo, da ne bi u koga od vas srce bilo opako, nevjerno, odmetnulo se od Boga živoga.

Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Pače hrabrite jedni druge dan za danom dok još odjekuje ono Danas da ne otvrdne tko od vas zaveden grijehom.

Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

Doista, sudionici smo Kristovi postali ako, dakako, ono prvo imanje stalnim sačuvamo

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

kad je rečeno: Danas ako glas mu čujete, ne budite srca tvrda kao u Pobuni!

аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

Jer, koji su to čuli pa se pobunili? Zar ne svi koji su pod Mojsijem izašli iz Egipta?

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Koji li mu dodijavahu četrdeset godina? Zar ne oni koji sagriješiše, kojih mrtva tijela popadaše u pustinji?

На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

Kojima se zakle da neće ući u njegov počinak, ako li ne nepokornima?

Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

I vidimo da ne mogoše ući zbog nevjere.

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.