Acts 9

Savao pak, sveudilj zadahnut prijetnjom i pokoljem prema učenicima Gospodnjim, pođe k velikomu svećeniku,

А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

zaiska od njega pisma za sinagoge u Damasku, da sve koje nađe od ovoga Puta, muževe i žene, okovane dovede u Jeruzalem.

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

Kad se putujući približi Damasku, iznenada ga obasja svjetlost s neba.

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

Sruši se na zemlju i začu glas što mu govoraše: "Savle, Savle, zašto me progoniš?"

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

On upita: "Tko si, Gospodine?" A on će: "Ja sam Isus kojega ti progoniš!

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

Nego ustani, uđi u grad i reći će ti se što ti je činiti."

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

Njegovi suputnici ostadoše bez riječi: čuli su doduše glas, ali ne vidješe nikoga.

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

Savao usta sa zemlje. Otvorenih očiju nije ništa vidio pa ga povedu za ruku i uvedu u Damask.

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

Tri dana nije vidio, nije jeo ni pio.

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

U Damasku bijaše neki učenik imenom Ananija. Njemu u viđenju reče Gospodin: "Ananija!" On se odazva: "Evo me, Gospodine!"

А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

A Gospodin će mu: "Ustani, pođi u ulicu zvanu Ravna i u kući Judinoj potraži Taržanina imenom Savla. Eno, moli se;

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

i u viđenju vidje čovjeka imenom Ananiju gdje ulazi i polaže na nj ruke da bi progledao."

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

Ananija odgovori: "Gospodine, od mnogih sam čuo o tom čovjeku kolika je zla tvojim svetima učinio u Jeruzalemu.

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

On ima od velikih svećenika i punomoć okovati sve koji prizivlju ime tvoje."

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

Gospodin mu odvrati: "Pođi jer on mi je oruđe izabrano da ponese ime moje pred narode i kraljeve i sinove Izraelove.

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

Ja ću mu uistinu pokazati koliko mu je za ime moje trpjeti."

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

Ananija ode, uđe u kuću, položi na nj ruke i reče: "Savle, brate! Gospodin, Isus koji ti se ukaza na putu kojim si išao, posla me da progledaš i napuniš se Duha Svetoga."

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

I odmah mu s očiju spade nešto kao ljuske te on progleda pa usta, krsti se

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

i uzevši hrane, okrijepi se. Nekoliko dana provede s učenicima u Damasku.

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

te odmah stade po sinagogama propovijedati Isusa, da je on Sin Božji.

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

Koji ga god slušahu, izvan sebe govorahu: "Nije li ovo onaj koji je u Jeruzalemu istrebljivao sve koji Ime ovo prizivlju, pa i ovamo zato došao da ih okovane odvede pred velike svećenike?"

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

Savao pak, sve silniji, zbunjivaše Židove koji prebivahu u Damasku dokazujući: "Ovo je Krist!"

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

Pošto je minulo podosta vremena, odluče Židovi pogubiti ga,

А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

ali Savao dozna za njihov naum. Nadzirahu i vrata danju i noću da bi ga pogubili,

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

ali ga učenici noću uzeše i preko zidina oprezno spustiše u košari.

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

Kad je Savao došao u Jeruzalem, gledao se pridružiti učenicima, ali ga se svi bojahu: nisu vjerovali da je učenik.

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

Tada ga Barnaba uze i povede k apostolima te im pripovjedi kako je Savao na putu vidio Gospodina koji mu je govorio i kako je u Damasku smjelo propovijedao u ime Isusovo.

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

Od tada se s njima slobodno kretao po Jeruzalemu i smjelo propovijedao u ime Gospodnje.

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

Govorio je i raspravljao sa Židovima grčkog jezika pa i oni snovahu pogubiti ga.

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

Saznala to braća pa ga odvedoše u Cezareju i uputiše u Tarz.

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

Crkva je po svoj Judeji, Galileji i Samariji uživala mir, izgrađivala se i napredovala u strahu Gospodnjem te rasla utjehom Svetoga Duha.

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

Jednom Petar, obilazeći posvuda, siđe i k svetima u Lidi.

І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

Ondje nađe nekog čovjeka imenom Eneja, koji je osam godina ležao na postelji: bijaše uzet.

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

Reče mu Petar: "Eneja, ozdravlja te Isus Krist! Ustani i prostri sam sebi!" On umah usta.

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

Vidješe to svi žitelji Lide i Šarona te se obratiše Gospodinu.

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

U Jopi pak bijaše učenica imenom Tabita, što prevedeno znači Košuta. Bijaše ona bogata dobrim djelima i milostinjama što ih je dijelila.

А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

Upravo u one dane obolje i umrije. Pošto je operu, izlože je u gornjoj sobi.

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

A kako je Lida blizu Jope, učenici čuše da je Petar ondje i poslaše k njemu dva čovjeka s molbom: "Dođi k nama, ne oklijevaj!"

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

Petar usta i krenu s njima. Čim stiže, odvedoše ga u gornju sobu. Okružiše ga sve udovice te mu plačući pokazivahu haljine i odijela što ih je Košuta izrađivala dok je još bila s njima.

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

Petar sve istjera van, kleknu, pomoli se pa se okrenu prema tijelu i reče: "Tabita, ustani!" Ona otvori oči, pogleda Petra i sjede.

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

On joj pruži ruku i pridiže je. Onda pozove svete i udovice pa im je pokaza živu.

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

Dozna se za to po svoj Jopi te mnogi povjerovaše u Gospodina.

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

Petar osta neko vrijeme u Jopi u nekog Šimuna kožara.

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.