Lamentations 5

耶和华啊，求你记念我们所遭遇的事，观看我们所受的凌辱。

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

我们的产业归与外邦人；我们的房屋归与外路人。

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

我们是无父的孤儿；我们的母亲好像寡妇。

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

我们出钱才得水喝；我们的柴是人卖给我们的。

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

追赶我们的，到了我们的颈项上；我们疲乏不得歇息。

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

我们投降埃及人和亚述人，为要得粮吃饱。

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

我们列祖犯罪，而今不在了；我们担当他们的罪孽。

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

奴仆辖制我们，无人救我们脱离他们的手。

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

因为旷野的刀剑，我们冒著险才得粮食。

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

因饥饿燥热，我们的皮肤就黑如炉。

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

敌人在锡安玷污妇人，在犹大的城邑玷污处女。

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

他们吊起首领的手，也不尊敬老人的面。

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

少年人扛磨石，孩童背木柴，都绊跌了。

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

老年人在城门口断绝；少年人不再作乐。

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

我们心中的快乐止息，跳舞变为悲哀。

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

冠冕从我们的头上落下；我们犯罪了，我们有祸了！

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

这些事我们心里发昏，我们的眼睛昏花。

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

锡安山荒凉，野狗（或译：狐狸）行在其上。

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

耶和华啊，你存到永远；你的宝座存到万代。

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

你为何永远忘记我们？为何许久离弃我们？

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

耶和华啊，求你使我们向你回转，我们便得回转。求你复新我们的日子，像古时一样。

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

你竟全然弃绝我们，向我们大发烈怒？

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...