Job 6

约伯回答说：

А Йов відповів та й сказав:

惟愿我的烦恼称一称，我一切的灾害放在天平里；

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

现今都比海沙更重，所以我的言语急躁。

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

因全能者的箭射入我身；其毒，我的灵喝尽了；　神的惊吓摆阵攻击我。

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

野驴有草岂能叫唤？牛有料岂能吼叫？

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

物淡而无盐岂可吃么？蛋青有什么滋味呢？

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

看为可厌的食物，我心不肯挨近。

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

惟愿我得著所求的，愿　神赐我所切望的；

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

就是愿　神把我压碎，伸手将我剪除。

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

我因没有违弃那圣者的言语，就仍以此为安慰，在不止息的痛苦中还可踊跃。

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

我有什么气力使我等候？我有什么结局使我忍耐？

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

我的气力岂是石头的气力？我的肉身岂是铜的呢？

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

在我岂不是毫无帮助吗？智慧岂不是从我心中赶出净尽吗？

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

那将要灰心、离弃全能者、不敬畏　神的人，他的朋友当以慈爱待他。

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

我的弟兄诡诈，好像溪水，又像溪水流干的河道。

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

这河因结冰发黑，有雪藏在其中；

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

天气渐暖就随时消化，日头炎热便从原处干涸。

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

结伴的客旅离弃大道，顺河偏行，到荒野之地死亡。

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

提玛结伴的客旅瞻望；示巴同伙的人等候。

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

他们因失了盼望就抱愧，来到那里便蒙羞。

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

现在你们正是这样，看见惊吓的事便惧怕。

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

我岂说：请你们供给我，从你们的财物中送礼物给我？

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

岂说：拯救我脱离敌人的手吗？救赎我脱离强暴人的手吗？

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

请你们教导我，我便不作声；使我明白在何事上有错。

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

正直的言语力量何其大！但你们责备是责备什么呢？

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

绝望人的讲论既然如风，你们还想要驳正言语吗？

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

你们想为孤儿拈阄，以朋友当货物。

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

现在请你们看看我，我决不当面说谎。

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

请你们转意，不要不公；请再转意，我的事有理。

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

我的舌上岂有不义吗？我的口里岂不辨奸恶吗？

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?