Job 39

山巖间的野山羊几时生产，你知道吗？母鹿下犊之期，你能察定吗？

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

牠们怀胎的月数，你能数算吗？牠们几时生产，你能晓得吗？

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

牠们屈身，将子生下，就除掉疼痛。

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

这子渐渐肥壮，在荒野长大，去而不回。

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

谁放野驴出去自由？谁解开快驴的绳索？

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

我使旷野作牠的住处，使咸地当牠的居所。

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

牠嗤笑城内的喧嚷，不听赶牲口的喝声。

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

遍山是牠的草场；牠寻找各样青绿之物。

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

野牛岂肯服事你？岂肯住在你的槽旁？

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

你岂能用套绳将野牛笼在犁沟之间？牠岂肯随你耙山谷之地？

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

岂可因牠的力大就倚靠牠？岂可把你的工交给牠做吗？

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

岂可信靠牠把你的粮食运到家，又收聚你禾场上的谷吗？

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

鸵鸟的翅膀欢然搧展，岂是显慈爱的翎毛和羽毛吗？

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

因牠把蛋留在地上，在尘土中使得温暖；

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

却想不到被脚踹碎，或被野兽践踏。

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

牠忍心待雏，似乎不是自己的；虽然徒受劳苦，也不为雏惧怕；

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

因为　神使牠没有智慧，也未将悟性赐给牠。

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

牠几时挺身展开翅膀，就嗤笑马和骑马的人。

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

马的大力是你所赐的吗？牠颈项上挓挲的鬃是你给牠披上的吗？

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

是你叫牠跳跃像蝗虫吗？牠喷气之威使人惊惶。

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

牠在谷中刨地，自喜其力；牠出去迎接佩带兵器的人。

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

牠嗤笑可怕的事并不惊惶，也不因刀剑退回。

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

箭袋和发亮的枪，并短枪在牠身上铮铮有声。

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

牠发猛烈的怒气将地吞下；一听角声就不耐站立。

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

角每发声，牠说呵哈；牠从远处闻著战气，又听见军长大发雷声和兵丁呐喊。

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

鹰雀飞翔，展开翅膀一直向南，岂是借你的智慧吗？

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

大鹰上腾在高处搭窝，岂是听你的吩咐吗？

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

牠住在山巖，以山峰和坚固之所为家，

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

从那里窥看食物，眼睛远远观望。

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

牠的雏也咂血；被杀的人在哪里，牠也在那里。

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.