Jeremiah 52

西底家登基的时候年二十一岁，在耶路撒冷作王十一年。他母亲名叫哈慕他，是立拿人耶利米的女儿。

Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

西底家行耶和华眼中看为恶的事，是照约雅敬一切所行的。

І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

因此耶和华的怒气在耶路撒冷和犹大发作，以致将人民从自己的面前赶出。

Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

西底家背叛巴比伦王。他作王第九年十月初十日，巴比伦王尼布甲尼撒率领全军来攻击耶路撒冷，对城安营，四围筑垒攻城。

І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

于是城被围困直到西底家王十一年。

І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

四月初九日，城里有大饥荒，甚至百姓都没有粮食。

Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

城被攻破，一切兵丁就在夜间从靠近王园两城中间的门，出城逃跑；迦勒底人正在四围攻城。他们就往亚拉巴逃去。

І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

迦勒底的军队追赶西底家王，在耶利哥的平原追上他。他的全军都离开他四散了。

А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

迦勒底人就拿住王，带他到在哈马地利比拉的巴比伦王那里；巴比伦王便审判他。

І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

巴比伦王在西底家眼前杀了他的众子，又在利比拉杀了犹大的一切首领，

І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

并且剜了西底家的眼睛，用铜鍊锁著他，带到巴比伦去，将他囚在监里，直到他死的日子。

А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

巴比伦王尼布甲尼撒十九年五月初十日，在巴比伦王面前侍立的护卫长尼布撒拉旦进入耶路撒冷，

А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

用火焚烧耶和华的殿和王宫，又焚烧耶路撒冷的房屋，就是各大户家的房屋。

І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

跟从护卫长迦勒底的全军就拆毁耶路撒冷四围的城墙。

І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

那时护卫长尼布撒拉旦将民中最穷的和城里所剩下的百姓，并已经投降巴比伦王的人，以及大众所剩下的人，都掳去了。

А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

但护卫长尼布撒拉旦留下些民中最穷的，使他们修理葡萄园，耕种田地。

А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

耶和华殿的铜柱并殿内的盆座和铜海，迦勒底人都打碎了，将那铜运到巴比伦去了，

А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

又带去锅、铲子、蜡剪、盘子、调羹，并所用的一切铜器、

І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

杯、火鼎、碗、盆、灯台、调羹、爵，无论金的银的，护卫长也都带去了。

І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

所罗门为耶和华殿所造的两根铜柱、一个铜海，并座下的十二只铜牛，这一切的铜多得无法可称。

Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

这一根柱子高十八肘，厚四指，是空的，围十二肘。

А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

柱上有铜顶，高五肘；铜顶的周围有网子和石榴，都是铜的。那一根柱子照此一样，也有石榴。

І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

柱子四面有九十六个石榴，在网子周围，共有一百石榴。

І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

护卫长拿住大祭司西莱雅、副祭司西番亚，和三个把门的，

начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

又从城中拿住一个管理兵丁的官（或译：太监），并在城里所遇常见王面的七个人和检点国民军长的书记，以及城里所遇见的国民六十个人。

А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

护卫长尼布撒拉旦将这些人带到利比拉的巴比伦王那里。

І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

巴比伦王就把他们击杀在哈马地的利比拉。这样，犹大人被掳去离开本地。

І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

尼布甲尼撒所掳的民数记在下面：在他第七年掳去犹大人三千零二十三名；

Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

尼布甲尼撒十八年从耶路撒冷掳去八百三十二人；

У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

尼布甲尼撒二十三年，护卫长尼布撒拉旦掳去犹大人七百四十五名；共有四千六百人。

У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

犹大王约雅斤被掳后三十七年，巴比伦王以未米罗达元年十二月二十五日，使犹大王约雅斤抬头，提他出监，

І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

又对他说恩言，使他的位高过与他一同在巴比伦众王的位，

І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

给他脱了囚服。他终身在巴比伦王面前吃饭。

І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

巴比伦王赐他所需用的食物，日日赐他一分，终身是这样，直到他死的日子。

А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.