Isaiah 51

你们这追求公义、寻求耶和华的，当听我言！你们要追想被凿而出的磐石，被挖而出的巖穴。

Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.

要追想你们的祖宗亚伯拉罕和生养你们的撒拉；因为亚伯拉罕独自一人的时候，我选召他，赐福与他，使他人数增多。

Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його.

耶和华已经安慰锡安和锡安一切的荒场，使旷野像伊甸，使沙漠像耶和华的园囿；在其中必有欢喜、快乐、感谢，和歌唱的声音。

Бо Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.

我的百姓啊，要向我留心；我的国民哪，要向我侧耳；因为训诲必从我而出；我必坚定我的公理为万民之光。

Послухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!

我的公义临近；我的救恩发出。我的膀臂要审判万民；海岛都要等候我，倚赖我的膀臂。

Близька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.

你们要向天举目，观看下地；因为天必像烟云消散，地必如衣服渐渐旧了；其上的居民也要如此死亡（如此死亡：或译像蠓虫死亡）。惟有我的救恩永远长存；我的公义也不废掉。

Здійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!

知道公义、将我训诲存在心中的民，要听我言！不要怕人的辱骂，也不要因人的毁谤惊惶。

Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,

因为蛀虫必咬他们，好像咬衣服；虫子必咬他们，如同咬羊绒。惟有我的公义永远长存，我的救恩直到万代。

бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід!

耶和华的膀臂啊，兴起！兴起！以能力为衣穿上，像古时的年日、上古的世代兴起一样。从前砍碎拉哈伯、刺透大鱼的，不是你吗？

Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?

使海与深渊的水干涸、使海的深处变为赎民经过之路的，不是你吗？

Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?

耶和华救赎的民必归回，歌唱来到锡安；永乐必归到他们的头上。他们必得著欢喜快乐；忧愁叹息尽都逃避。

Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!

惟有我，是安慰你们的。你是谁，竟怕那必死的人？怕那要变如草的世人？

Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?

却忘记铺张诸天、立定地基、创造你的耶和华？又因欺压者图谋毁灭要发的暴怒，整天害怕，其实那欺压者的暴怒在哪里呢？

І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?

被掳去的快得释放，必不死而下坑；他的食物也不致缺乏。

Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.

我是耶和华─你的　神─搅动大海，使海中的波浪匉訇─万军之耶和华是我的名。

Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!

我将我的话传给你，用我的手影遮蔽你，为要栽定诸天，立定地基，又对锡安说：你是我的百姓。

І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!

耶路撒冷啊，兴起！兴起！站起来！你从耶和华手中喝了他忿怒之杯，喝了那使人东倒西歪的爵，以致喝尽。

Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...

她所生育的诸子中，没有一个引导她的；她所养大的诸子中，没有一个搀扶她的。

Зо всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...

荒凉、毁灭、饥荒、刀兵，这几样临到你，谁为你举哀？我如何能安慰你呢？

Ці дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, хто розважить тебе?

你的众子发昏，在各市口上躺卧，好像黄羊在网罗之中，都满了耶和华的忿怒─你　神的斥责。

Синове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...

因此，你这困苦却非因酒而醉的，要听我言。

Тому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина:

你的主耶和华─就是为他百姓辨屈的　神如此说：看哪，我已将那使人东倒西歪的杯，就是我忿怒的爵，从你手中接过来；你必不致再喝。

Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!

我必将这杯递在苦待你的人手中；他们曾对你说：你屈身，由我们践踏过去吧！你便以背为地，好像街市，任人经过。

І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...