Genesis 45

约瑟在左右站著的人面前情不自禁，吩咐一声说：「人都要离开我出去！」约瑟和弟兄们相认的时候并没有一人站在他面前。

І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.

他就放声大哭，埃及人和法老家中的人都听见了。

І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

约瑟对他弟兄们说：「我是约瑟。我的父亲还在吗？」他弟兄不能回答，因为在他面前都惊惶。

І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...

约瑟又对他弟兄们说：「请你们近前来。他们就近前来。」他说：「我是你们的兄弟约瑟，就是你们所卖到埃及的。

А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...

现在，不要因为把我卖到这里自忧自恨。这是　神差我在你们以先来，为要保全生命。

А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

现在这地的饥荒已经二年了，还有五年不能耕种，不能收成。

Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

　神差我在你们以先来，为要给你们存留余种在世上，又要大施拯救，保全你们的生命。

І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

这样看来，差我到这里来的不是你们，乃是　神。他又使我如法老的父，作他全家的主，并埃及全地的宰相。

І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

你们要赶紧上到我父亲那里。对他说：『你儿子约瑟这样说：　神使我作全埃及的主，请你下到我这里来，不要耽延。

Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

你和你的儿子孙子，连牛群羊群，并一切所有的，都可以住在歌珊地，与我相近。

І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

我要在那里奉养你；因为还有五年的饥荒，免得你和你的眷属，并一切所有的，都败落了。』

І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

况且你们的眼和我兄弟便雅悯的眼都看见是我亲口对你们说话。

І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

你们也要将我在埃及一切的荣耀和你们所看见的事都告诉我父亲，又要赶紧的将我父亲搬到我这里来。」

І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.

于是约瑟伏在他兄弟便雅悯的颈项上哭，便雅悯也在他的颈项上哭。

І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...

他又与众弟兄亲嘴，抱著他们哭，随后他弟兄们就和他说话。

І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.

这风声传到法老的宫里，说：「约瑟的弟兄们来了。」法老和他的臣仆都很喜欢。

І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

法老对约瑟说：「你吩咐你的弟兄们说：『你们要这样行：把驮子抬在牲口上，起身往迦南地去。

І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

将你们的父亲和你们的眷属都搬到我这里来，我要把埃及地的美物赐给你们，你们也要吃这地肥美的出产。

І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

现在我吩咐你们要这样行：从埃及地带著车辆去，把你们的孩子和妻子，并你们的父亲都搬来。

А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

你们眼中不要爱惜你们的家具，因为埃及全地的美物都是你们的。』」

А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.

以色列的儿子们就如此行。约瑟照著法老的吩咐给他们车辆和路上用的食物，

І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

又给他们各人一套衣服，惟独给便雅悯三百银子，五套衣服；

І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

送给他父亲公驴十匹，驮著埃及的美物，母驴十匹，驮著粮食与饼和菜，为他父亲路上用。

А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

于是约瑟打发他弟兄们回去，又对他们说：「你们不要在路上相争。」

І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

他们从埃及上去，来到迦南地、他们的父亲雅各那里，

І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

告诉他说：「约瑟还在，并且作埃及全地的宰相。」雅各心里冰凉，因为不信他们。

І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

他们便将约瑟对他们说的一切话都告诉了他。他们父亲雅各又看见约瑟打发来接他的车辆，心就甦醒了。

І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

以色列说：「罢了！罢了！我的儿子约瑟还在，趁我未死以先，我要去见他一面。」

І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!