Ecclesiastes 8

谁如智慧人呢？谁知道事情的解释呢？人的智慧使他的脸发光，并使他脸上的暴气改变。

Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.

我劝你遵守王的命令；既指　神起誓，理当如此。

Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.

不要急躁离开王的面前，不要固执行恶，因为他凡事都随自己的心意而行。

Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,

王的话本有权力，谁敢问他说「你做什么呢？」

бо слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?

凡遵守命令的，必不经历祸患；智慧人的心能辨明时候和定理（原文是审判；下节同）。

Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.

各样事务成就都有时候和定理，因为人的苦难重压在他身上。

Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,

他不知道将来的事，因为将来如何，谁能告诉他呢？

бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?

无人有权力掌管生命，将生命留住；也无人有权力掌管死期；这场争战，无人能免；邪恶也不能救那好行邪恶的人。

Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.

这一切我都见过，也专心查考日光之下所做的一切事。有时这人管辖那人，令人受害。

Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.

我见恶人埋葬，归入坟墓；又见行正直事的离开圣地，在城中被人忘记。这也是虚空。

І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!

因为断定罪名不立刻施刑，所以世人满心作恶。

Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.

罪人虽然作恶百次，倒享长久的年日；然而我准知道，敬畏　神的，就是在他面前敬畏的人，终久必得福乐。

Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!

恶人却不得福乐，也不得长久的年日；这年日好像影儿，因他不敬畏　神。

А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!

世上有一件虚空的事，就是义人所遭遇的，反照恶人所行的；又有恶人所遭遇的，反照义人所行的。我说，这也是虚空。

Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...

我就称讚快乐，原来人在日光之下，莫强如吃喝快乐；因为他在日光之下，　神赐他一生的年日，要从劳碌中，时常享受所得的。

І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.

我专心求智慧，要看世上所做的事。（有昼夜不睡觉不合眼的。）

Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,

我就看明　神一切的作为，知道人查不出日光之下所做的事；任凭他费多少力寻查，都查不出来，就是智慧人虽想知道，也是查不出来。

і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...