Ecclesiastes 2

我心里说：「来吧，我以喜乐试试你，你好享福！」谁知，这也是虚空。

Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...

我指嬉笑说：「这是狂妄。」论喜乐说：「有何功效呢？」

На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?

我心里察究，如何用酒使我肉体舒畅，我心却仍以智慧引导我；又如何持住愚昧，等我看明世人，在天下一生当行何事为美。

Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.

我为自己动大工程，建造房屋，栽种葡萄园，

Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,

修造园囿，在其中栽种各样果木树；

запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.

挖造水池，用以浇灌嫩小的树木。

Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.

我买了仆婢，也有生在家中的仆婢；又有许多牛群羊群，胜过以前在耶路撒冷众人所有的。

Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!

我又为自己积蓄金银和君王的财宝，并各省的财宝；又得唱歌的男女和世人所喜爱的物，并许多的妃嫔。

Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.

这样，我就日见昌盛，胜过以前在耶路撒冷的众人。我的智慧仍然存留。

І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.

凡我眼所求的，我没有留下不给它的；我心所乐的，我没有禁止不享受的；因我的心为我一切所劳碌的快乐，这就是我从劳碌中所得的分。

І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!

后来，我察看我手所经营的一切事和我劳碌所成的功。谁知都是虚空，都是捕风；在日光之下毫无益处。

Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...

我转念观看智慧、狂妄，和愚昧。在王以后而来的人还能做什么呢？也不过行早先所行的就是了。

І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!

我便看出智慧胜过愚昧，如同光明胜过黑暗。

І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:

智慧人的眼目光明（光明原文是在他头上），愚昧人在黑暗里行。我却看明有一件事，这两等人都必遇见。

у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!

我就心里说：「愚昧人所遇见的，我也必遇见，我为何更有智慧呢？」我心里说，这也是虚空。

І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...

智慧人和愚昧人一样，永远无人记念，因为日后都被忘记；可叹智慧人死亡，与愚昧人无异。

Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...

我所以恨恶生命；因为在日光之下所行的事我都以为烦恼，都是虚空，都是捕风。

І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...

我恨恶一切的劳碌，就是我在日光之下的劳碌，因为我得来的必留给我以后的人。

І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,

那人是智慧是愚昧，谁能知道？他竟要管理我劳碌所得的，就是我在日光之下用智慧所得的。这也是虚空。

а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...

故此，我转想我在日光之下所劳碌的一切工作，心便绝望。

І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...

因为有人用智慧、知识、灵巧所劳碌得来的，却要留给未曾劳碌的人为分。这也是虚空，也是大患。

Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!

人在日光之下劳碌累心，在他一切的劳碌上得著什么呢？

Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?

因为他日日忧虑，他的劳苦成为愁烦，连夜间心也不安。这也是虚空。

Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...

人莫强如吃喝，且在劳碌中享福，我看这也是出于　神的手。

Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!

论到吃用、享福，谁能胜过我呢？

Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?

　神喜悦谁，就给谁智慧、知识，和喜乐；惟有罪人，　神使他劳苦，叫他将所收聚的、所堆积的归给　神所喜悦的人。这也是虚空，也是捕风。

Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...