I Corinthians 4

4:1

人应当以我们为基督的执事，为　神奥祕事的管家。

Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;

4:2

所求于管家的，是要他有忠心。

а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.

4:3

我被你们论断，或被别人论断，我都以为极小的事；连我自己也不论断自己。

А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.

4:4

我虽不觉得自己有错，却也不能因此得以称义；但判断我的乃是主。

Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.

4:5

所以，时候未到，什么都不要论断，只等主来，他要照出暗中的隐情，显明人心的意念。那时，各人要从　神那里得著称讚。

Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

4:6

弟兄们，我为你们的缘故，拿这些事转比自己和亚波罗，叫你们效法我们不可过于圣经所记，免得你们自高自大，贵重这个，轻看那个。

Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.

4:7

使你与人不同的是谁呢？你有什么不是领受的呢？若是领受的，为何自夸，彷彿不是领受的呢？

Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?

4:8

你们已经饱足了！已经丰富了！不用我们，自己就作王了！我愿意你们果真作王，叫我们也得与你们一同作王。

Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!

4:9

我想　神把我们使徒明明列在末后，好像定死罪的囚犯；因为我们成了一台戏，给世人和天使观看。

Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.