Zechariah 5

И отново повдигнах очите си и видях, и ето, летящ свитък.
І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
И ми каза: Какво виждаш? И казах: Виждам летящ свитък; дължината му е двадесет лакътя, а ширината му е десет лакътя.
І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.
И ми каза: Това е проклятието, което излиза по лицето на цялата земя; защото всеки, който краде, ще бъде пометен, както пише в него от едната страна; и всеки който се кълне лъжливо, ще бъде пометен, както пише в него от другата страна.
І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.
Аз го направих да излезе, заявява ГОСПОД на Войнствата, и то ще влезе в дома на крадеца и в дома на онзи, който се кълне лъжливо в Моето Име; и ще обитава сред дома му и ще го унищожи — и дърветата му, и камъните му.
І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.
И ангелът, който говореше с мен, излезе и ми каза: Повдигни очите си и виж какво е това, което излиза.
І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?
И казах: Какво е това? А той каза: Това, което излиза, е ефа. И каза: Това е видът им по цялата земя.
І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.
И ето, един оловен капак се вдигна, и ето, една жена седеше сред ефата.
Аж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.
И каза: Това е безбожието. И я хвърли сред ефата и хвърли оловната тежест върху отвора й.
І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.
И повдигнах очите си видях, и ето, две жени излязоха и в крилете им — вятър; и имаха криле като крилете на щъркел; и те вдигнаха ефата между земята и небето.
І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.
И казах на ангела, който говореше с мен: Накъде отнасят ефата?
І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?
И ми каза: За да й построят дом в земята Сенаар; и когато се установи, тя ще бъде положена там на мястото си.
І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.