Song of Solomon 1

Песен на песните, на Соломон.

Соломонова Пісня над піснями.

Нека ме целуне с целувките на устата си — защото любовта ти е по-добра от вино.

Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

Твоите масла имат приятно благоухание, името ти е като пречистено масло — затова те обичат девиците.

На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

Привлечи ме след теб, нека побързаме. Царят ме въведе в покоите си. Ще се радваме и ще се веселим за теб. Ще прославяме твоята любов повече от виното. Те с право те обичат!

Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

Черна съм, но хубава, ерусалимски дъщери, като кидарските шатри, като Соломоновите завеси.

Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

Не ме гледайте, че съм почерняла, защото слънцето ме е погледнало. Синовете на майка ми ми се разгневиха, направиха ме пазачка на лозята, но своето лозе не опазих.

Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

Кажи ми, ти, когото обича душата ми, къде пасеш стадото си, къде го успокояваш по пладне? Понеже, защо да съм като една, която се скита край стадата на твоите другари?

Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

Ако ти не знаеш, най-прекрасна между жените, излез по стъпките на стадото и паси козлетата си при шатрите на овчарите.

Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

На кобила на фараоновите колесници те уподобих, любима моя.

Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!

Красиви са бузите ти с украшения и шията ти с огърлици.

Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!

Ще ти направим златни украшения със сребърни капки.

Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!

Докато царят е на трапезата си, нардът ми издава благоуханието си.

Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.

Възлюбеният ми е за мен като торбичка със смирна, която почива между гърдите ми.

Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!

Възлюбеният ми е за мен като кипрова китка в лозята на Енгади.

Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!

Ето, красива си, любима моя! Ето, красива си! Очите ти са като гълъби.

Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!

Ето, красив си, любими мой, да и приятен! И постелката ни е свежа зеленина.

Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!

Гредите на къщите ни са кедри, дъските ни — кипарис.

Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!