Romans 14

Приемайте слабия във вярата, но не за да спорите за мнения.

Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

Един вярва, че може да яде всичко, а слабият във вярата яде само зеленчук.

Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.

Който яде, да не презира този, който не яде, и който не яде, да не съди този, който яде, защото Бог го е приел.

Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.

Кой си ти, за да съдиш чужд слуга? Пред своя собствен господар той стои или пада. Но ще стои, защото Господ е силен да го направи да стои.

Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.

Някой уважава един ден повече от друг ден, а друг човек уважава всеки ден. Всеки да бъде напълно уверен в своя ум.

Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.

Който пази деня, за Господа го пази, (а който не пази деня, за Господа не го пази). Който яде, за Господа яде, защото благодари на Бога, и който не яде, за Господа не яде, и благодари на Бога.

Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.

Защото никой от нас не живее за себе си и никой не умира за себе си.

Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

Понеже, ако живеем, за Господа живеем и ако умираме, за Господа умираме. И така, дали живеем, или умираме, на Господа сме.

Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!

Защото Христос затова умря и възкръсна, и оживя отново, за да владее и над мъртвите, и над живите.

Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

Но ти защо съдиш своя брат? Или пък ти защо презираш своя брат? Понеже ние всички ще застанем пред Христовото съдилище.

А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

Защото е писано: ?Жив съм Аз, казва Господ, пред Мен ще се преклони всяко коляно, и всеки език ще изповяда Бога.“

Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!

И така, всеки от нас ще отговаря за себе си пред Бога.

Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

Затова, нека вече не се съдим един друг а по-добре да съдим така – никой да не поставя спънка или съблазън пред брат си.

Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.

Зная и съм уверен в Господ Иисус, че нищо не е само по себе си нечисто; само за този, който счита нещо за нечисто, за него то е нечисто.

Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.

Защото, ако брат ти се наскърби поради това, което ядеш, ти вече не ходиш според любовта. Не погубвай с яденето си онзи, за когото е умрял Христос.

Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.

И така, не оставяйте да се хули вашето добро.

Нехай ваше добре не зневажається.

Защото Божието царство не е ядене и пиене, а правда и мир, и радост в Светия Дух.

Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

Понеже, който така служи на Христос, е угоден на Бога и одобрен от хората.

Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.

И така, нека търсим това, което служи за мир и за взаимно изграждане.

Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!

Не унищожавай Божието дело заради ядене. Всичко наистина е чисто, но е зло за човека, който яде със съблазън.

Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.

Добре е да не ядеш месо, нито да пиеш вино, нито да направиш нещо, чрез което брат ти се спъва (или се съблазнява, или отслабва).

Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.

Имаш ли вяра? Имай я за себе си пред Бога. Блажен онзи, който не осъжда себе си в това, което одобрява.

Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!

А онзи, който се съмнява, когато яде, е осъден, защото не яде от вяра; а всичко, което не става от вяра, е грях.

А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.