Psalms 22

(По слав. 21) За първия певец. По музиката на Кошутата на зората. Псалм на Давид. Боже мой, Боже мой, защо си ме оставил — далеч от избавлението ми, от думите на стона ми?
Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.
Боже мой, викам денем, но не отговаряш; и нощем, и нямам покой.
Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
Но Ти си свят, Ти, който обитаваш между хваленията на Израил.
Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
На Теб се уповаваха бащите ни, уповаваха се и Ти ги избави.
Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
Към Теб извикаха и бяха спасени, на Теб се уповаха и не бяха посрамени.
На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
А аз съм червей, а не човек, укор на хората и презрян от народа.
До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
Всички, които ме гледат, ми се присмиват, кривят уста, клатят глава:
А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
Упова се на ГОСПОДА — нека го избави, нека го освободи, понеже има благоволение в него!
Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
Но Ти си Този, който ме извади от утробата, Ти ми даде упование на майчините ми гърди.
Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
На Теб бях оставен от раждането, от утробата на майка ми Ти си мой Бог.
Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
Да не се отдалечиш от мен, защото близо е скръбта, защото няма помощник!
На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
Много бикове ме наобиколиха; силни васански бикове ме обкръжиха.
Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
Раззинаха устата си срещу мен, като лъв, който разкъсва и реве.
Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
Излях се като вода и разглобиха се всичките ми кости; сърцето ми стана като восък, разтопи се сред вътрешностите ми.
на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
Силата ми изсъхна като черепка и езикът ми залепва за небцето ми; и си ме свел в праха на смъртта.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
Защото кучета ме наобиколиха; обкръжи ме глутница злодеи; прободоха ръцете ми и краката ми.
Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
Мога да преброя всичките си кости. Те гледат, взират се в мен.
Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
Разделят дрехите ми помежду си и за одеждата ми хвърлят жребий.
Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
Но Ти, ГОСПОДИ, не се отдалечавай; сило моя, побързай ми на помощ!
Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
Избави душата ми от меча, едничката ми душа от силата на кучето.
А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
Спаси ме от устата на лъва и от рогата на дивите говеда. Ти ме послуша!
Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
Ще възвестявам Името Ти на братята си, сред събранието ще Те хваля.
Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
Вие, които се боите от ГОСПОДА, хвалете Го! Всички вие, потомци на Яков, славете Го! И бойте се от Него, всички вие, потомци на Израил!
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
Защото не е презрял и не се е отвърнал от скръбта на оскърбения, нито е скрил лицето Си от него; а послуша, когато той извика към Него.
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
От Теб е моето хваление в голямото събрание: ще изпълня обещанията си пред онези, които Му се боят.
бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
Сиромасите ще ядат и ще се наситят; ще хвалят ГОСПОДА онези, които Го търсят. Сърцето ви ще живее вечно!
Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
Ще си спомнят и ще се обърнат към ГОСПОДА всичките земни краища и ще се поклонят пред Теб всичките племена на народите,
будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
защото царството е на ГОСПОДА и Той владее над народите.
Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
Ще ядат и ще се поклонят всичките богати на земята; ще се наведат пред Него всички, които слизат в пръстта — и никой не може да опази живота си.
бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
Потомство ще Му слугува; ще се разказва за Господа на идещото поколение.
Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
Те ще дойдат, ще възвестяват правдата Му на народ, който ще се роди, защото Той извърши това.
Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа. Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!