Matthew 14

А в онова време четверовластникът Ирод чу слуха за Иисус

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

и каза на слугите си: Това е Йоан Кръстител – той е възкръснал от мъртвите и затова тези сили действат чрез него.

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

Защото Ирод беше хванал Йоан и го беше вързал и хвърлил в тъмница заради Иродиада, жената на брат си Филип;

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

понеже Йоан му казваше: Не ти е позволено да я имаш.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

И Ирод искаше да го убие, но се боеше от множеството, защото го считаха за пророк.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

А когато празнуваха рождения ден на Ирод, дъщерята на Иродиада танцува по средата и угоди на Ирод.

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Затова той с клетва й обеща да й даде каквото и да му поиска.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

А тя, подучена от майка си, каза: Дай ми тук, на блюдо, главата на Йоан Кръстител.

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Царят се наскърби, но заради клетвата си и заради седящите с него заповяда да й се даде;

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

и прати да обезглавят Йоан в тъмницата.

І послав стяти Івана в в'язниці.

И донесоха главата му на блюдо и я дадоха на момичето, а то я занесе на майка си.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

А учениците му, като дойдоха, взеха тялото и го погребаха; после дойдоха и казаха на Иисус.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Когато Иисус чу това, се оттегли оттам с кораб на едно уединено място настрана. А множествата, като чуха, Го последваха пеша от градовете.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

И Той, като излезе, видя голямо множество, смили се над тях и изцели болните им.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

А като се свечери, учениците дойдоха при Него и казаха: Мястото е уединено и времето е вече напреднало; разпусни множествата да отидат по селата и да си купят храна.

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

А Иисус им каза: Няма нужда да отиват – дайте им вие да ядат.

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

А те Му казаха: Имаме тук само пет хляба и две риби.

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

А Той каза: Донесете ги тук при Мен.

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Тогава, като заповяда на множествата да насядат на тревата, взе петте хляба и двете риби, погледна към небето и благослови; и като разчупи хлябовете, ги даде на учениците, а учениците – на хората.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

И всички ядоха и се наситиха; и вдигнаха останалите къшеи – дванадесет пълни коша.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

А онези, които ядоха, бяха около пет хиляди мъже, освен жените и децата.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

И начаса Иисус накара учениците да влязат в кораба и да отидат преди Него на другата страна, докато разпусне множествата.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

И като разпусна множествата, се изкачи на хълма да се помоли насаме. И като се свечери, Той беше там сам.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

А корабът беше вече в средата на езерото, блъскан от вълните, защото вятърът беше насрещен.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

А в четвъртата стража на нощта Той дойде към тях, като вървеше по езерото.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

И учениците, като Го видяха да ходи по езерото, се изплашиха, мислейки, че е призрак, и извикаха от страх.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

А Иисус веднага им проговори, като каза: Дерзайте! Аз съм; не се бойте.

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

А Петър в отговор Му каза: Господи, ако си Ти, заповядай ми да дойда при Теб по водата.

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

А Той каза: Ела. И Петър слезе от кораба и вървеше по водата, за да отиде при Иисус.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Но като видя (силния) вятър, се уплаши и като потъваше, извика: Господи, спаси ме!

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

И Иисус веднага простря ръка, хвана го и му каза: Маловерецо, защо се усъмни?

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

И като влязоха в кораба, вятърът утихна.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

А онези, които бяха в кораба, Му се поклониха и казаха: Наистина Ти си Божи Син!

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

И като преминаха езерото, дойдоха в Генисаретската земя.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

И когато тамошните мъже Го познаха, разпратиха по цялата онази околност и доведоха при Него всичките болни;

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

и Го молеха да се допрат само до полата на дрехата Му; и колкото се допряха, оздравяха.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.