Mark 10

И стана оттам, и дойде в юдейските области и местата отвъд Йордан. И при Него пак се стече народ; и Той пак ги поучаваше според обичая Си.

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

А някои фарисеи се приближиха и за да Го изпитат, Го попитаха: Позволено ли е на мъж да напусне жена си?

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

В отговор Той им каза: Какво ви е заповядал Мойсей?

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

А те казаха: Мойсей е позволил на мъжа да напише разводно писмо и да я напусне.

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

А Иисус им каза: Поради вашето коравосърдечие ви е написал той тази заповед;

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

но в началото на създанието Бог ги е направил мъжко и женско.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

"Затова ще остави човек баща си и майка си и ще се привърже към жена си;

Покине тому чоловік свого батька та матір,

и двамата ще бъдат една плът"; така че не са вече двама, а една плът.

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

И така, онова, което Бог е съчетал, човек да не го разлъчва.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

И в къщата учениците пак Го попитаха за това.

А вдома про це учні знов запитали Його.

А Той им каза: Който напусне жена си и се ожени за друга, той прелюбодейства против нея.

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

И ако тя напусне мъжа си и се омъжи за друг, тя прелюбодейства.

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

Тогава доведоха при Него дечица, за да се докосне до тях; а учениците им се скараха.

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

Но Иисус, като видя това, възнегодува и им каза: Оставете дечицата да дойдат при Мен и не ги спирайте; защото на такива е Божието царство.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

Истина ви казвам: който не приеме Божието царство като дете, той никак няма да влезе в него.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

И Той ги прегърна и ги благослови, като положи ръцете Си на тях.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

А когато излизаше на пътя, един се завтече, коленичи пред Него и Го попита: Учителю благи, какво да направя, за да наследя вечен живот?

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

А Иисус му каза: Защо Ме наричаш благ? Никой не е благ, освен Един, Бог.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

Знаеш заповедите: "Не убивай; не прелюбодействай; не кради; не лъжесвидетелствай; не увреждай; почитай баща си и майка си."

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

А той Му каза: Учителю, всичко това съм опазил от младостта си.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

А Иисус, като го погледна, го възлюби и му каза: Едно не ти достига: иди, продай всичко, което имаш, и дай на бедните; и ще имаш съкровище на небето. И ела и Ме следвай.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

Но той посърна от това слово и си отиде наскърбен, защото имаше много имот.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

А Иисус се огледа наоколо и каза на учениците: Колко трудно ще влязат в Божието царство онези, които имат богатство!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

А учениците се смаяха на Неговите думи. Но в отговор Иисус пак им каза: Деца, колко е трудно да влязат в Божието царство онези, които се уповават на богатството!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

По-лесно е камилата да мине през иглени уши, отколкото богат да влезе в Божието царство.

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

А те се зачудиха твърде много и Му казаха: Тогава кой може да се спаси?

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

Иисус ги погледна и каза: За хората това е невъзможно, но не и за Бога; защото за Бога всичко е възможно.

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

Петър започна да Му говори: Ето, ние оставихме всичко и Те последвахме.

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Иисус каза: Истина ви казвам: няма човек, който да е оставил къща или братя, или сестри, или майка, или баща, или деца, или ниви заради Мен и заради благовестието,

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

и да не получи сега, в това време, сто пъти повече къщи и братя, и сестри, и майки, и деца, и ниви, заедно с гонения, а в идващия свят – вечен живот.

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

Обаче мнозина първи ще бъдат последни, а последните – първи.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

А когато бяха на път, като отиваха към Ерусалим, Иисус вървеше пред тях, а те се чудеха. И онези, които Го следваха, бяха обзети от страх. И като събра пак дванадесетте, започна да им казва това, което щеше да Го сполети:

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

Ето, ние се изкачваме към Ерусалим и Човешкият Син ще бъде предаден на главните свещеници и на книжниците. И те ще Го осъдят на смърт и ще Го предадат на езичниците;

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

и ще Му се подиграят, ще Го бият, ще Го плюят и ще Го убият; и на третия ден ще възкръсне.

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

Тогава при Него се приближиха Яков и Йоан, Зеведеевите синове, и Му казаха: Учителю, желаем да ни направиш, каквото и да Ти поискаме.

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

А Той им каза: Какво желаете да ви направя?

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

Те Му казаха: Да ни дадеш да седнем – един от дясната Ти страна, а друг от лявата Ти страна в Твоята слава.

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

А Иисус им каза: Не знаете какво искате. Можете ли да пиете чашата, която Аз пия, или да се кръстите с кръщението, с което Аз се кръщавам?

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

Те Му казаха: Можем. А Иисус им каза: Чашата, която Аз пия, ще пиете; и с кръщението, с което Аз се кръщавам, ще се кръстите;

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

но да седнете от дясната Ми или от лявата Ми страна не е Мое да дам, а ще се даде на онези, за които е било приготвено.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

А десетимата, като чуха това, започнаха да негодуват против Яков и Йоан.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

Но Иисус ги повика и им каза: Вие знаете, че онези, които се считат за владетели на народите, господаруват над тях и големците им властват над тях.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

Но между вас не е така; а който иска да стане велик между вас, нека ви бъде служител;

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

и който иска да бъде пръв между вас, нека бъде слуга на всичките.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

Защото и Човешкият Син не дойде да Му служат, а да служи и да даде живота Си откуп за мнозина.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

След това дойдоха в Ерихон. И когато Той излизаше от Ерихон с учениците Си и с едно голямо множество, Тимеевият син Вартимей, който беше сляп, седеше край пътя и просеше.

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

И когато чу, че това е Иисус Назарянинът, започна да вика, като казваше: Иисусе, Сине Давидов, смили се над мен!

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

И мнозина го мъмреха, за да млъкне; но той още повече викаше: Сине Давидов, смили се над мен!

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

И така, Иисус се спря и каза: Повикайте го. Повикаха слепия и му казаха: Дерзай, стани, вика те.

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

И той хвърли дрехата си и скочи, и дойде при Иисус.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

А Иисус заговори и му каза: Какво искаш да ти направя? Слепият Му каза: Равуни, да прогледна!

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

А Иисус му каза: Иди си, твоята вяра те изцели. И той веднага прогледна и Го последва по пътя.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.