Luke 16

Каза още на учениците си: Един богаташ имаше настойник, когото обвиниха пред него, че разпилявал имота му.

Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.

И той го повика и му каза: Какво е това, което слушам за теб? Дай сметка за настойничеството си защото не можеш вече да бъдеш настойник.

І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.

Тогава настойникът си каза: Какво да направя, след като господарят ми отнема от мен настойничеството? Нямам сила да копая, а да прося ме е срам.

І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

Сетих се какво да направя, за да ме приемат в къщите си, когато бъда отстранен от настойничеството.

Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.

И като повика всеки от длъжниците на господаря си, каза на първия: Колко дължиш на господаря ми?

І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?

А той каза: Сто мери масло. И му каза: Вземи разписката си и бързо седни и напиши: петдесет.

А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.

После каза на друг: А ти колко дължиш? А той отговори: Сто мери жито. И му каза: Вземи разписката си и напиши: осемдесет.

А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.

И господарят похвали неверния настойник за това, че е постъпил хитроумно; защото синовете на този свят са по-хитроумни спрямо своето поколение от синовете на светлината.

І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

И Аз ви казвам: Спечелете си приятели чрез неправедното богатство, та когато се привърши, да ви приемат във вечните жилища.

І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

Верният в най-малкото и в многото е верен, а неправедният в най-малкото и в многото е неправеден.

Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.

И така, ако в неправедното богатство не бяхте верни, кой ще ви повери истинското богатство?

Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?

И ако в чуждото не бяхте верни, кой ще ви даде вашето?

І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?

Никой служител не може да служи на двама господари, защото или ще намрази единия и ще обикне другия, или ще се привърже към единия, а другия ще презира. Не можете да служите на Бога и на мамона.

Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!

Всичко това слушаха и фарисеите, които бяха сребролюбци, и Му се присмиваха.

Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

А Той им каза: Вие сте онези, които се показвате праведни пред хората, но Бог знае вашите сърца; защото онова, което се цени високо между хората, е мерзост пред Бога.

Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

Законът и пророците бяха до Йоан; оттогава Божието царство се благовества и всеки насила влиза в него.

Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.

Но по-лесно е небето и земята да преминат, отколкото една точка от закона да отпадне.

Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.

Всеки, който напусне жена си и се ожени за друга, прелюбодейства; и който се жени за напусната от мъж, той прелюбодейства.

Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.

Имаше някой си богаташ, който се обличаше в пурпур и висон и всеки ден се веселеше бляскаво.

Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

Имаше и един сиромах на име Лазар, покрит със струпеи, когото слагаха да лежи пред портата му,

Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

като желаеше да се нахрани от трохите, които падаха от трапезата на богаташа; и кучетата идваха и лижеха раните му.

і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...

Умря сиромахът и ангелите го занесоха в Авраамовото лоно. Умря и богаташът и беше погребан.

Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

И в ада, като беше на мъки и повдигна очи, видя отдалеч Авраам и Лазар в неговото лоно.

І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

И той извика, казвайки: Отче Аврааме, смили се над мен и изпрати Лазар да натопи края на пръста си във вода и да разхлади езика ми; защото съм на мъки в този пламък.

І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

Но Авраам каза: Синко, спомни си, че ти си получил своите блага приживе, така както Лазар – злините; а сега той тук се утешава, а ти се мъчиш.

Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

И освен всичко това, между нас и вас е утвърдена голяма бездна, така че онези, които биха искали да минат оттук към вас, да не могат, нито пък оттам – да преминат към нас.

А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

А той каза: Като е така, моля ти се, отче, да го пратиш в бащиния ми дом;

А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

защото имам петима братя – за да им засвидетелства, да не би да дойдат и те в това място на мъчение.

бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

Но Авраам каза: Имат Мойсей и пророците, нека слушат тях.

Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

А той каза: Не, отче Аврааме; но ако отиде при тях някой от мъртвите, ще се покаят.

А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

Тогава той му каза: Ако не слушат Мойсей и пророците, то и от мъртвите да възкръсне някой, пак няма да се убедят.

Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!