Job 8

Тогава шуахецът Валдад отговори и каза:
І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Докога ще говориш така и думите на устата ти ще бъдат силен вятър?
Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
Ще изкриви ли Бог съда? Всемогъщият ще изкриви ли правдата?
Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
Ако синовете ти са съгрешили против Него, Той ги е отхвърлил заради престъплението им.
Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
Ако ти би потърсил усърдно Бога и би помолил Всемогъщия за милост,
Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
ако би бил чист и праведен, Той непременно би се събудил сега заради теб и би дал благоденствие на праведното ти жилище.
якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
И да е било началото ти малко, краят ти ще се увеличи много.
і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
Защото, разпитай, моля те, предишния род и размисли върху откритото от бащите им;
Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
понеже ние сме едва от вчера и не знаем нищо, защото земните ни дни са като сянка.
бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
Те няма ли да те научат, да ти кажат, да отронят думи от сърцето си?
отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
Никне ли шавар без блато? Расне ли тръстика без вода?
Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
Докато е още зелена и неокосена, изсъхва преди всяка друга трева.
Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
Така са пътищата на всички, които забравят Бога; и надеждата на лицемера ще погине,
отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
увереността му ще се отсече и упованието му е паяжина.
бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
Той се опира на къщата си, но тя не устоява; хваща се здраво за нея, но тя не издържа.
На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
Сочен е на слънцето и клоните му се простират над градината му.
Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
Корените му обвиват скалната грамада и той гледа каменната къща.
на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
Ако го изтръгне Бог от мястото му, то ще се отрече от него, казвайки: Не съм те виждал.
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
Ето, това е радостта на пътя му! А от пръстта изникват други.
Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
Ето, Бог няма да отхвърли непорочния, нито ще подаде ръка на злодеите.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
Докато напълни устата ти със смях и устните ти със ликуване,
аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
онези, които те мразят, ще се облекат със срам и шатрата на безбожните няма да бъде вече!
Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!