Job 28

Наистина има рудници за сребро и място за пречистване на злато.
Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
От земята се взема желязо и от камък мед се топи.
залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
Човек е сложил край на тъмнината и издирва скалите докрай в мрака и смъртната сянка.
Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
Отваря шахта далеч от човешко жилище, в места, забравени от човешки крак, висят и се люлеят, от хората далеч.
ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
Земята — от нея идва хлябът, а се разравя като огън.
Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
Скалите й са източника на сапфири и в нея има златен прах —
місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
път, който хищна птица не познава, нито око на сокол е видяло;
Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
гордите зверове не са стъпвали по него, нито лъвът е минавал над него.
не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
На кремъка слага ръка, преобръща планините из основи.
Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
Разсича проломи в скалите, всякакви скъпоценности гледа окото му.
пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Заприщва водните жили да не сълзят и изважда скритото на светлина.
Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
Но мъдростта къде се добива? И къде е мястото на разума?
Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
Човекът не познава стойността й и тя не се намира в земята на живите.
Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
Бездната казва: Не е в мен. И морето казва: Не е при мен.
Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!
Не може да се даде за нея пречистено злато, ни сребро да се претегли като нейна цена.
Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
Не може се оцени с офирско злато, със скъпоценен оникс и сапфир.
Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
Злато или кристал не могат с нея да се мерят, нито да се размени с произведения от чисто злато.
Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.
Корали и кристали няма даже да се споменат, защото стойността на мъдростта е повече от скъпоценни камъни.
Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!
Етиопският топаз не може с нея да се мери, нито може да се оцени тя с чисто злато.
Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
Откъде тогава идва мъдростта? И къде е мястото на разума?
А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?
Тя е укрита от очите на всички живи и е скрита от небесните птици.
Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
Авадон и смъртта казват: С ушите си сме чули слух за нея.
Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Бог разбира пътя й, Той мястото й знае.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Понеже Той гледа до краищата на земята и вижда под цялото небе.
Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
Щом определи тегло на ветровете и претегли с мярка водите,
Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
когато направи закон за дъжда и пътека за светкавицата на гърма,
коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
тогава Той я видя и я обяви; установи я и също я изследва.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
И каза на човека: Ето, страхът от Господа, това е мъдрост, отдалечаване от зло е разум.
І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!