Galatians 4

Казвам още: дотогава, докогато наследникът е малолетен, той не се различава в нищо от роб, макар и да е господар на всичко,

Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

а е под настойници и управители до назначения от бащата срок.

але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

Така и ние, когато бяхме малолетни, бяхме поробени под първоначалните неща на света;

Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

но когато се изпълни времето, Бог изпрати Сина Си, който се роди от жена, роди се и под закона,

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

за да изкупи онези, които бяха под закона, за да получим осиновението.

щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

И понеже сте синове, Бог изпрати в сърцата ви Духа на Своя Син, който вика: Авва, Отче!

А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

Затова не си вече роб, а син; и ако си син, то си Божи наследник чрез Христос.

Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

Но тогава, когато не познавахте Бога, вие робувахте на онези, които по природа не са богове;

Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

а сега, като познахте Бога, или по-скоро като бяхте познати от Бога, как се връщате отново назад към слабите и безпомощни първоначални неща, на които отново желаете да робувате?

А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

Вие наблюдавате дните, месеците, времената и годините.

Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Боя се за вас, да не би да съм се трудил сред вас напразно.

Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

Моля ви, братя, бъдете като мен, защото и аз съм като вас. Не сте ми сторили никаква неправда.

Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Вие знаете как първия път ви проповядвах благовестието вследствие на телесна слабост;

І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

и вие не презряхте това, което беше изкушение за вас в плътта ми, и не се погнусихте от него, а ме приехте като Божи ангел, като Христос Иисус.

ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

Тогава къде е онази ваша благословеност? Защото свидетелствам за вас, че ако беше възможно, очите си бихте извадили и бихте ми ги дали.

Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

И така, неприятел ли ви станах, понеже ви говоря истината?

Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

Тези учители са ревностни за вас, но не по добър начин — те желаят да ви отлъчат от нас, за да сте ревностни за тях.

Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

Но добре е да сте ревностни за това, което е добро, и то винаги, а не само когато аз се намирам между вас.

То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

Дечица мои, за които пак съм в родилни мъки, докато се изобрази Христос във вас,

Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

желал бих да съм сега при вас и да променя тона си, защото съм в недоумение за вас.

Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

Кажете ми вие, които желаете да бъдете под закона, не чувате ли какво казва законът?

Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Защото е писано, че Авраам имаше двама сина – един от слугинята и един от свободната;

Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

но този, който беше от слугинята, се роди по плът, а онзи, който беше от свободната – по обещание.

Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

И това има образен смисъл, защото тези жени представляват два завета – единият от Синайската планина, който ражда деца за робство, и това е Агар;

Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

и тази Агар представлява планината Синай в Арабия и съответства на днешния Ерусалим, защото е в робство с децата си;

Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

а горният Ерусалим е свободен, който е майка на (всички) нас.

А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

Защото е писано: ?Весели се, неплодна, която не раждаш; възгласи и извикай, ти, която не си била в родилни болки; защото повече са децата на самотната, отколкото децата на омъжената.“

Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

Но ние, братя, сме като Исаак деца по обещание.

А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Но както тогава роденият по плът гонеше родения по Дух, така е и сега.

Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

Обаче какво казва Писанието? ?Изпъдй слугинята и сина й, защото синът на слугинята няма да наследи със сина на свободната.“

Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

И така, братя, ние не сме деца на слугинята, а на свободната.

Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!