Ecclesiastes 10

Умрели мухи развалят маслото на мировареца и го правят да вони; същото прави и малко безумие на един, който е уважаван за мъдрост и чест.

Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Разумът на мъдрия е в десницата му, а разума на безумния — в левицата му.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Дори когато безумният ходи по пътя, той няма разум и показва на всекиго, че е безумен.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Ако духът на владетеля се надигне против теб, не напускай мястото си, защото кротостта предотвратява големи грехове.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Има зло, което видях под слънцето, като грешка, произхождаща от владетеля —

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

безумието се поставя на голяма почит, а богатите седят на скромни места.

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Видях слуги на коне и князе да ходят на земята като слуги.

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Който копае яма, ще падне в нея и който разбива ограда, змия ще го ухапе.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Който копае камъни, ще се рани от тях; който цепи дърва, се излага на опасност от тях.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Ако се притъпи желязото и човек не наточи острието, трябва да използва повече сила. А мъдростта е полезна за оправяне.

Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

Ако змията ухапе, преди да бъде омаяна, няма полза за омайвача.

Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

Думите от устата на мъдрия са благодатни, а устните на безумния ще го погълнат;

Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

началото на думите на устата му е безумие, и краят на говоренето му е дива лудост.

початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

Безумният умножава думи, но човек не знае какво ще бъде, и кой може да му извести какво ще бъде след него?

Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

Трудът на безумните ги уморява, понеже те дори не знаят как да отидат в града.

Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

Горко ти, земьо, когато царят ти е дете и първенците ти преяждат сутрин!

Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

Блазе ти, земьо, когато царят ти е син на благородни и първенците ти ядат навреме — за укрепване, а не за напиване!

Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

От леност се съсипва къщният покрив и от безделието на ръцете къщата прокапва.

Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

Угощение се приготвя за забавление и виното весели живота, а парите отговарят на всичко.

Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

Не проклинай царя дори и в мисълта си и не проклинай богатия дори и в спалнята си, защото небесна птица може да отнесе гласа ти и крилата птица да разкаже това.

Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...