II Corinthians 11

О, да бихте потърпели още малко моето безумие! Но и вие наистина ме търпите!

О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.

Защото ревнувам за вас с божествена ревност, понеже ви сгодих за един Мъж, за да ви представя като чиста девица пред Христос.

Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.

Но се боя, да не би както змията измами Ева с хитростта си, така и вашите умове да се покварят и да отпаднат от простотата, която дължите на Христос.

Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.

Защото, ако дойде някой и ви проповядва друг Иисус, когото ние не сме проповядвали, или ако получите друг дух, когото не сте получили, или друго благовестие, което не сте приели, вие лесно търпите това.

Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

Обаче аз мисля, че не съм в нищо по-долен от превъзходните апостоли!

Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.

Но дори и да съм неучен в говоренето, в познанието не съм; и ние по всякакъв начин сме ви показали това пред всички.

Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.

Грях ли сторих, като смирявах себе си, за да се издигнете вие, понеже ви проповядвах Божието благовестие даром?

Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?

Други църкви обрах, като вземах заплата от тях, за да служа на вас.

Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.

А когато бях при вас и изпаднах в нужда, не дотежах на никого, защото братята, които дойдоха от Македония, задоволиха нуждата ми. Така във всичко се пазих и ще се пазя, да не ви бъда в тежест.

Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.

Христовата истина, която е в мен, свидетелства, че никой няма да ми отнеме тази похвала в ахайските места.

Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.

Защо? Защото не ви любя ли? Бог знае!

Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!

А каквото правя, това и ще правя, за да отрежа възможността на тези, които търсят възможност да бъдат считани за такива, каквито сме ние, в това, с което те се хвалят.

А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.

Защото такива хора са лъжеапостоли, измамни работници, които се преправят на Христови апостоли.

Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.

И това не е чудно, защото сам Сатана се преправя на ангел на светлината.

І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!

Така че не е голямо нещо, ако и неговите служители се преправят на служители на правдата. Но техният край ще бъде според делата им.

Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!

Пак казвам, никой да не ме счита за безумен; ако ли не, приемете ме като безумен, та и аз да се похваля малко.

Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!

Това, което казвам, не го казвам по Господа, а като в безумие, в тази моя увереност на хваленето.

А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.

Тъй като мнозина се хвалят по плът, ще се похваля и аз.

Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.

Защото вие, като сте разумни, с готовност търпите безумните;

Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.

понеже търпите, ако някой ви заробва, ако ви изпояжда, ако ви обира, ако се превъзнася, ако ви бие по лицето.

Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.

За срам казвам, че бяхме слаби; но в каквото се осмелява някой – неразумно говоря – осмелявам се и аз.

На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.

Евреи ли са? И аз съм. Израилтяни ли са? И аз съм. Авраамово потомство ли са? И аз съм.

Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!

Христови служители ли са? – В безумие говоря. – Аз още повече. Бил съм в много повече усилия, прекомерно в бичувания, още повече в тъмници и много пъти и на смърт.

Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.

Пет пъти юдеите са ми удряли по четиридесет удара без един,

Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,

три пъти са ме били с тояги, веднъж са ме пребивали с камъни, три пъти съм претърпявал корабокрушение, една нощ и един ден съм бил сред морските стихии.

тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;

Много пъти съм бил в пътешествия, в опасност от реки, в опасност от разбойници, в опасност от съотечественици, в опасност от езичници, в опасност в града, в опасност в пустинята, в опасност в морето, в опасност между лъжебратя;

у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,

в труд и мъка, много пъти в неспане, в глад и жажда, много пъти в пост, в студ и голота;

у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.

и освен всичко, това, което тежи върху мен всеки ден – грижата за всичките църкви.

Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.

Кой изнемощява, без да изнемощявам и аз? Кой се съблазнява, без да се разпалвам и аз?

Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?

Ако трябва да се хваля, ще се похваля със своята немощ.

Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.

Бог и Отец на нашия Господ Иисус (Христос), който е благословен до века, знае, че не лъжа.

Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.

В Дамаск областният управител на цар Арета постави стража в град Дамаск, за да ме улови,

У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,

но през един прозорец ме спуснаха по стената с кош и избягах от ръцете му.

але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!