II Chronicles 24

Йоас беше на седем години, когато се възцари, и царува четиридесет години в Ерусалим. Името на майка му беше Савия, от Вирсавее.
Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
Йоас върши това, което беше право пред ГОСПОДА, през всичките дни на свещеник Йодая.
І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
И Йодая му взе две жени и той роди синове и дъщери.
І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
И след това Йоас имаше на сърце да обнови ГОСПОДНИЯ дом.
І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
И той събра свещениците и левитите и им каза: Излезте по юдовите градове и съберете пари от целия Израил, за да се поправя домът на вашия Бог от година до година, и побързайте с работата. Но левитите не побързаха.
І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.
Тогава царят повика главния свещеник Йодая и му каза: Защо не си изискал от левитите да съберат от Юда и Ерусалим данъка, определен от ГОСПОДНИЯ слуга Мойсей да се събира от израилевото събрание за шатъра на свидетелството?
І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?
Защото безбожната Готолия и синовете й бяха разсипали Божия дом; и всичките посветени неща на ГОСПОДНИЯ дом бяха използвали за ваалимите.
Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.
И царят заповяда и направиха един сандък, който сложиха отвън, при портата на ГОСПОДНИЯ дом.
І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.
И оповестиха в Юда и в Ерусалим да принесат на ГОСПОДА данъка, наложен на Израил от Божия слуга Мойсей в пустинята.
І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
И всичките началници и целият народ се зарадваха; и носеха и слагаха в сандъка, докато се напълнеше.
І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
И когато левитите донасяха сандъка при царските надзиратели и се виждаше, че има много пари, идваха царският писар и пълномощникът на главния свещеник и изпразваха сандъка, и пак го занасяха и поставяха на мястото му. Така правеха ден след ден и събраха много пари.
І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
И царят и Йодая ги даваха на онези, които вършеха делото на работата в ГОСПОДНИЯ дом, а те наемаха каменоделци и дърводелци, за да обновят ГОСПОДНИЯ дом, а също и ковачи и медникари, за да поправят ГОСПОДНИЯ дом.
А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.
И тези, които вършеха делото, работеха; и делото на възстановяването напредваше чрез ръката им. И те приведоха Божия дом в първоначалното му състояние и го укрепиха.
І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
И когато свършиха, донесоха останалите пари пред царя и пред Йодая и той направи с тях съдове за ГОСПОДНИЯ дом, съдове за служене и за всеизгаряне, тамянници, и други златни и сребърни съдове. И постоянно принасяха всеизгаряния в ГОСПОДНИЯ дом през целия живот на Йодая.
А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
И Йодая остаря и се насити от дни, и умря; беше на сто и тридесет години, когато умря.
І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.
И го погребаха в Давидовия град при царете, понеже беше вършил добро на Израил, и за Бога и Неговия дом.
І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
А след смъртта на Йодая юдовите началници дойдоха и се поклониха на царя; и царят ги послуша.
А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
И те оставиха дома на ГОСПОДА, Бога на бащите си, и служиха на ашерите и на идолите. И върху Юда и Ерусалим дойде гняв поради това тяхно престъпление.
І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
И Бог им изпрати пророци, за да ги обърнат към ГОСПОДА. И те свидетелстваха против тях, но те не послушаха.
І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
Тогава Божият Дух дойде на Захария, сина на свещеник Йодая. И той застана горе пред народа и им каза: Така говори Бог: Защо престъпвате ГОСПОДНИТЕ заповеди? Няма да успеете! Понеже вие оставихте ГОСПОДА, и Той ви остави.
А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...
А те направиха заговор против него и по заповед на царя го убиха с камъни в двора на ГОСПОДНИЯ дом.
І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому...
Цар Йоас не си спомни милостта, която му беше оказал неговият баща Йодая, и уби сина му. А той, като умираше, каза: ГОСПОД да види и да изиска.
І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...
И в края на годината арамейската войска се изкачи срещу Йоас. И дойдоха в Юда и Ерусалим и избиха сред народа всичките началници на народа. И цялата им плячка изпратиха до царя на Дамаск.
І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
Въпреки че арамейската войска дойде с малко мъже, пак ГОСПОД предаде в ръката им една много голяма войска, понеже бяха оставили ГОСПОДА, Бога на бащите си. Така арамейците извършиха съд над Йоас.
Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
А когато си отидоха от него и го оставиха с тежки рани, слугите му направиха заговор против него заради кръвта на синовете на свещеник Йодая и го убиха на леглото му, и той умря. И го погребаха в Давидовия град, но не го погребаха в царските гробища.
А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.
А онези, които направиха заговора против него, бяха: Завад, синът на амонката Симеата, и Йозавад, синът на моавката Самарита.
А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
А за синовете му и за тежките товари, наложени върху него, и за поправянето на Божия дом, ето, писано е в писанията на Книгата на царете. И вместо него се възцари синът му Амасия.
А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.