Job 14

Човекът, роден от жена, е краткотраен и пълен със смущение.

Homo, naskita de virino, Havas mallongan vivon kaj abundon da afliktoj.

Пониква като цвете и се покосява; бяга като сянка и не устоява.

Kiel floro li elkreskas kaj velkas; Li forkuras kiel ombro kaj ne restas.

И върху такъв ли отваряш очите Си и ме довеждаш на съд със Себе Си?

Kaj kontraŭ tia Vi malfermas Viajn okulojn, Kaj min Vi vokas al juĝo kun Vi!

Кой може да извади чисто от нечисто? Никой!

Ĉu povas purulo deveni de malpurulo? Neniu.

Тъй като дните му определени са, числото на месеците му при Теб е, поставил си му граници, които той не може да премине —

Se liaj tagoj estas difinitaj, la nombro de liaj monatoj estas ĉe Vi; Vi difinis lian limon, kiun li ne transpasos.

отвърни от него поглед, за да си почине, докато завърши деня си като наемник.

Deturnu do Vin de li, ke li estu trankvila, Ĝis venos lia tempo, kiun li sopiras kiel dungito.

Защото за дървото има надежда — ако се отсече, отново ще поникне, издънките му няма да престанат.

Arbo havas esperon, se ĝi estas dehakita, ke ĝi denove ŝanĝiĝos, Kaj ĝi ne ĉesos kreskigi branĉojn.

И коренът му ако остарее във земята и пънът му ако умре в пръстта,

Se ĝia radiko maljuniĝis en la tero, Kaj ĝia trunko mortas en polvo,

от дъха на водата пак ще покара и ще пусне клончета като новопосадено.

Tamen, eksentinte la odoron de akvo, ĝi denove verdiĝas, Kaj kreskas plue, kvazaŭ ĵus plantita.

Но човек умира и прехожда; човек издъхва, и къде е?

Sed homo mortas kaj malaperas; Kiam la homo finiĝis, kie li estas?

Както водата изчезва от морето и реката пресъхва и се изсушава,

Forfluas la akvo el lago, Kaj rivero elĉerpiĝas kaj elsekiĝas:

така човек ляга и не става. Докато небесата не престанат, те няма да се събудят и няма да станат от съня си.

Tiel homo kuŝiĝas, kaj ne plu leviĝas; Tiel longe, kiel la ĉielo ekzistas, ili ne plu vekiĝos, Nek revigliĝos el sia dormado.

О, да би ме скрил в Шеол, да би ме укрил, докато се отвърне гневът Ти, да би ми определил срок и тогава да би си спомнил за мен!

Ho, se Vi kaŝus min en Ŝeol, Se Vi kaŝus min ĝis la momento, kiam pasos Via kolero, Se Vi difinus por mi templimon kaj poste rememorus min!

Ако човек умре, ще оживее ли? През всичките дни на воюването си ще чакам, докато дойде смяната ми.

Kiam homo mortas, ĉu li poste povas reviviĝi? Dum la tuta tempo de mia batalado mi atendus, Ĝi venos mia forŝanĝo.

Ти ще извикаш и аз ще Ти отговоря; ще пожелаеш делото на ръцете Си.

Vi vokus, kaj mi respondus al Vi; Vi ekdezirus la faritaĵon de Viaj manoj.

Защото сега броиш стъпките ми. Не бдиш ли над греха ми?

Nun Vi kalkulas miajn paŝojn; Ne konservu mian pekon;

Престъплението ми е запечатано в торба и Ти пришиваш върху беззаконието ми.

Sigelu en paketo miajn malbonagojn, Kaj kovru mian kulpon.

Но планината падайки се разрушава и скалата от мястото си се помества;

Sed monto, kiu falas, malaperas; Kaj roko forŝoviĝas de sia loko;

води изтриват камъните, пороите им отмиват пръстта на земята; и Ти унищожаваш надеждата на човека.

Ŝtonojn forlavas la akvo, Kaj ĝia disverŝiĝo fordronigas la polvon de la tero: Tiel Vi pereigas la esperon de homo.

Ти му надвиваш завинаги и той преминава; променяш лицето му и го отпращаш.

Vi premas lin ĝis fino, kaj li foriras; Li ŝanĝas sian vizaĝon, kaj Vi forigas lin.

Синовете му достигат до почит, но той не знае; унижават се, но той не разбира за тях.

Se liaj infanoj estas honorataj, li tion ne scias; Se ili estas humiligataj, li tion ne rimarkas.

Само тялото му в него ще боли и душата му във него ще скърби.

Nur lia propra korpo lin doloras, Nur pri sia propra animo li suferas.